Реалізуємо модель"Школа національної свідомості"
За вікном падає сніг, потріскує мороз, а в затишній шкільній світлиці зібралися гості - сільська громада села Шклинь. А зібрались вони з нагоди виховного заходу "Село моє, для мене ти єдине". Організувала це свято вчитель історії Долонська М. В. разом зі своїми вихованцями. У щирій, відвертій розмові поділилися своїми спогадами старожили Черчик Марія, Рудусь Евгенія, Гаць Галина. Про проблеми села і плани на майбутнє розповів сільський голова Карп'юк І. В.
Окрасою свята був виступ фольклорного гурту "Молодички" Шклинсьного будинку культури, який очолює Г.А. Данилюк. Ліричною, задушевною піснею потішили серця присутніх Новак Галина та Кривошапко Лариса, Гаврилюк Тетяна та Русюк Світлана, Гороть Вячеслав, Лац Валерій. Почули ми і давню, майже забуту пісню, яку виконали старожили села.
Село наше - то велика і дружня родина, це наші земляки, що живуть з нами та в інших місцях, але тут пройшло їх босоноге дитинство і незабутня юність. Найтеплішими спогадами про дитячі роки, проведені на пасіці у дідуся поділився ректор Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна", депутат обласної ради, професор Карп'юк Роман Петрович.
Завітав на свято рідне село, рідну школу самодіяльний композитор, співак, вчитель музики школи-гімназії №14 м. Луцька Романюк Олег Олександрович. Пригадав дитячі та шкільні роки, зачарував присутніх своїм мелодійним голосом та задушевною піснею.
Дорогими серцю спогадами поділився народний художник Ігор Лукановський. Бо саме вишневі садки та пахучі луги невеличкого села Шклинь-2 викохали майбутнього художника.
Приємні хвилини подарували гостям і учні та вчителі школи. Щирі поезії, ліричні пісні лунали з уст вчителів та вихованців.
Оздобою свята була виставка. Це живописні роботи Ігоря Лукановського, які представив методист по вокалу відділу культури облдержадміністрації Баранюк І. І. Чудові вироби із лози представив присутнім сільський умілець Лавреню Анатолій. Славиться наше село і своїми вишивальницями. Роботи народних майстринь Гаць Галини, Бачок Неоніли, Кривошапки Лариси привернули увагу своїми узорами та кольорами.
Наше село - душі криниця. І щоб не висохла вона, давайте разом будемо збагачувати її своєю працею, піснею, добрими справами. Бо тільки тут можна до снаги напитись із джерела води, тільки тут наше коріння, тільки тут наша історія, сплетена із віковічних подій та традицій наших земляків.
