| Календар |
|---|
| « Квітень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 |
|
|
Наша історія
Перша письмова згадка про Шклінь в історичних джерелах відноситься до 1563 року. У Пом’янику православного Луцького Хрестовоздвиженського братства під 1641 р. згадується як один із членів братства швець Ілля із Шкліня. У селі є пам’ятка архітектури місцевого значення – ансамбль Борисоглібської церкви 1864 р. В епоху пізнього середньовіччя у селі діяв завод по виробництву скла («гута»). Робітників, які тут працювали, називали шклинцями, звідси і назва села Шклинь. Село розташоване в Горохівському районі Волинської області по трасі Львів - Луцьк за 30 км. від Луцька.
22 березня 1910 року тут народився Едуард Гакен (Eduard Haken), лікар за освітою, але відомий, передусім в Чехії, за свій чудовий бас. Від 1941 року працював у Празькому Національному театрі.
Література про с.Шклинь:
1. Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. – К., 1970. – С.211.
2. Пом’яник. Волинське крайове братство Святого Апостола Андрія Первозванного (Луцьке Хрестовоздвиженське). Від року Божого 1618-го і далі. – Луцьк, 2000.
3. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник. – Вінніпег, 1986. – Т.2. – С.542-543.
|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
